- відстріл
- —————————————————————————————відстрі́ліменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відстріл
Смотреть что такое "відстріл" в других словарях:
відстрілювати — I юю, юєш, недок., відстре/лити і відстрі/лити, лю, лиш, док., перех. Кулею або снарядом відбивати частину від цілого. II юю, юєш, недок., відстріля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Полюючи, забивати певну кількість дичини. 2) тільки док., неперех.… … Український тлумачний словник
відстрілювальний — а, е. Призначений для відстрілювання. •• Відстрі/лювальна ка/ртка мисл. разовий або сезонний дозвіл на добування хутрових звірів, водоплавних та ін. птахів … Український тлумачний словник
відстрілювання — я, с. Дія за знач. відстрілювати II 1) й відстрілюватися 1) … Український тлумачний словник
відстрілювати — 1 дієслово недоконаного виду відбивати частину від цілого відстрілювати 2 дієслово недоконаного виду полюючи, убивати якусь кількість … Орфографічний словник української мови
відстріл — у, ч. Те саме, що відстрілювання … Український тлумачний словник
відстрілити — див. відстрілювати I … Український тлумачний словник
відстрілюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відстрілювати … Український тлумачний словник
відстрілюватися — ююся, юєшся, недок., відстріля/тися, я/юся, я/єшся, док. 1) Захищаючись, стріляти у відповідь. 2) тільки док. Закінчити, перестати стріляти … Український тлумачний словник
відстріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстріляти … Український тлумачний словник
відстріляти — див. відстрілювати II … Український тлумачний словник
відстрілятися — див. відстрілюватися … Український тлумачний словник
